Однією з цікавих тем є тема дрогобицьких пасажів, які в минулому були частиною міського простору. Що ж таке ті «пасажі»?
Пасаж (фр. passage – прохід) – крита галерея з рядом крамниць по обидва боки проходу, яка звичайно має вихід на паралельні вулиці. Були досить популярними у другий половині ХІХ ст. Пасажі могли бути у вигляді вулиці або окремого торгового дому.
Загалом у Дрогобичі відомо про існування щонайменше трьох пасажів. Найвідоміший був пасаж Фукса неподалік костелу.
Пасаж Фукса (пол. Pasaż Fucksa) – виходив навпроти дому Зусмана на вул. Яґеллонській, 19 (нині вул. Д.Галицького). Назва пасажу пішла від власника цегельні на Заліссі Самуеля Фукса, який мешкав неподалік нього на вул. Яґеллонській, 21. На жаль, не вдалося знайти жодного фото, яке б проілюструвало нам його вигляд.
Особистість Фукса є доволі цікавою. Він починав свою кар’єру як простий офіціант, а згодом розбагатів настільки, що став власником цегельні, побудував будинок та був власником ресторану на Ринку, де подавали гамбурзького оселедця. Відомо, що Фукси мешкали у місті вже у першій чверті 19 ст. У перекладі з німецької прізвище тлумачиться як «Лисиця» (Лис).
У книзі Якова Хоніґсмана («600 лет и два года», 1997) є схематична карта «План Дрогобицького гетто», на якій пасаж Фукса, це, як можна судити, був прохід з початку вул. Жупної, біля радіо «Франкова Земля» до вул. Данила Галицького.
У публікації «Словник Дрогобицьких вулиць» Є.М.Пілецького (див. Biuletyn SPZD, Nr.11) пасаж Фукса визначають, як місце між Ринком та вул. Підвальною і що це прохід також званий як «Перекоп». Незважаючи на це у передвоєнних рекламних оголошеннях пасаж Фукса подають саме за вул. Яґеллонською (нині – вул. Д.Галицького) або те, що він знаходиться «біля міської пошти». Також є поодинокі відомості про те, яка комерція творила його обличчя.
У міжвоєнний час тут були салон мод Гелени Ґрюнвальд, покій до снідань Макса Ґрюнберґа, перукарня Aдольфа Берґера, «Автопромисел» Ізраеля Орнштайна, який також подають за адресою площа Св. Варфоломія (нині це пл. Замкова Гора), крамниця колоніальних товарів Б.Бормана, електротехнічне бюро Взорека, випозичальня книг «ALFA», тощо.
Ось такою є коротка історія пасажу! Дякую, що читали.
Олег Стецюк