З приходом весни, наближається одне з найбільших християнських свят — Великдень. Всі ми чекаємо це свято з піднесеним настроєм, надіями та сподіваннями. Адже ця подія — Воскресіння Ісуса Христа — є фундаментом віри, яка змінила розвиток та життя людства. Кожен, хто шанує це свято, отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос.
Світле Воскресіння прийнято наповнювати добрими справами, світлими думками та радісним співом і взаємними привітаннями: "Христос Воскрес!" - "Воістину Воскрес!"
Чому ж різняться дати святкування та інші цікаві факти про Великдень пропонуємо дізнатися разом.
ДАТА СВЯТА
Зазвичай, християни східного та західного обрядів Великдень відзначають в різні дні, але деколи трапляється, що обидві дати збігаються. Причина в тому, що внаслідок календарної реформи, запровадженої в XVI столітті, церкви виконують літочислення за різними календарями: східні християни - за юліанським, а західні - за григоріанським. Існує єдине правило, за яким Великдень відзначається в першу неділю після першої повні, що йде за днем весняного рівнодення. При цьому якщо перша повня припадає на неділю, то Великдень святкується в наступну.
СКІЛЬКИ ТРИВАЄ СВЯТО
Воскресіння Ісуса Христа - є найважливішою подією всієї людської історії. За церковними канонами великодній період є найдовшим святом, і з урахуванням Світлого Воскресіння, а також дня Вознесіння Господнього він триває рівно 40 днів. Протягом усього цього часу люди продовжують славити Воскресіння Христа, вітати близьких з Великоднем і відвідувати святкові богослужіння в храмах.
ВЕЛИКОДНЄ ПРИВІТАННЯ
Вислів "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" дуже давній. За переказами, великодній привіт «Христос воскрес!» перший раз злетів з уст ангела до жінок-мироносиць, які у неділю зранку прийшли до Гробу Христового, але не знайшли там Iсуса. Тоді з'явилися ангели та сповістили, що Христос воскрес. Мироносиці вирішили повідомити цю новину апостолам, які бачили Христа, а тому підтвердили: "Воістину воскрес!". До речі, вітатися "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" слід сорок днів від Великодня, аж до Вознесіння Христового.
ЧОМУ ПЕЧУТЬ ПАСКУ
За давнім переказом, Ісус Христос після воскресіння приходив до апостолів під час їх трапез. Вони ж залишали для нього самого вільне місце, а на тарілку клали шматочок хліба. Так і з'явилася традиція у свято Воскресіння залишати хліб у храмі на особливому столі, як це робили апостоли. Далі хліб поділяли на невеликі шматки і роздавали парафіянам після великодньої служби. Проте сама суть саме в хлібі. З часом ця традиція міцно вкоренилася у багатьох будинках. Кожна господиня стала випікати в честь свята подібний хліб округлої форми. Форма циліндра також обрана зовсім не випадково. За переказами, саван Спасителя був саме таким. Маючи під час великодньої трапези на столі паску, ми маємо сподівання, що і в нашому домі невидимо присутній воскреслий Господь.
ЗВИЧАЙ РОЗФАРБОВУВАТИ ЯЙЦЯ
Звичай розфарбовувати яйця не є тільки український. Цей звичай відомий усім європейським народам. Українці надали йому характерні риси, розфарбовуючи яйця притаманними українській народній культурі орнаментами. Згідно з переказами, перше пасхальне яйце Марія Магдалина піднесла римському імператору Тиберію. Коли Марія прийшла до Тиберія і оголосила про Воскресіння Христа, імператор сказав, що це так само неможливо, як і те, що куряче яйце буде червоним, і після цих слів куряче яйце, яке він тримав, стало червоного кольору. Звичай розфарбовувати, а потім розбивати яйця символізує нове життя.
КРАШАНКИ ТА ПИСАНКИ
В Україні фарбовані яйця розділяють на крашанки, писанки, крапанки, мальованки та дряпанки (шкрябанки). Писанки та крашанки – це не одне і теж саме. Писанки – це розписані бджолиним воском і фарбами сирі яйця, які дарують один одному на Великдень. Крашанка – круто зварене яйце, забарвлене в один колір без візерунків (часто в цибуляному відварі). Ще одна відмінність полягає в тому, що писанки ніколи не розбивали, ними тільки обмінювалися.
НАЙСТАРІША ПАСКА В СВІТІ
Найстаріша святкова паска, котра зберігся до наших днів, була виготовлена ще у 1821 році, у Страсну п’ятницю, Вільямом Скіннером, який працював булочником. Сімейну реліквію зберегла 91-річна уродженка Лондона Ненсі Тітман (пра-пра-правнучка Вільяма Скіннера). Дивно, що паска не тільки не запліснявіла за стільки років, але і пахне як свіжа. На ній чітко збереглося зображення хреста, який зробив пекар під час випічки. Паску дуже дбайливо зберігають, виділивши їй місце у спеціальній коробочці.
НАЙБІЛЬША ПАСКА УКРАЇНИ
А от найбільшу паску спекли в Україні 2011 року, в Світле Воскресіння Христове, місцеві жителі селища Ялта Донецької області. Гігантська паска вийшла висотою 2 метри 30 сантиметрів, діаметром 2 метри 10 сантиметрів. Вага паски склала рекордні 2 т, а точніше - 2100 кг. На виготовлення паски пішло понад тонну борошна, близько 7500 яєць і 280 кг родзинок. Ця подія була занесена до Національного Реєстру Рекордів.
ДО ЧОГО ТУТ КРОЛИКИ
Ці тварини характеризуються своєю надзвичайною плодючістю, тому не дивно, що люди почали дарувати один одному великоднього кролика — символ благополуччя і родючості. Ця традиція зародилася в Німеччині в XVI столітті, з часом поширилася по всьому християнському світу і протрималася до цих пір в основному серед вірян західного обряду. За європейською традицією, великодній кролик на Великдень залишає в подарунок дітям гніздо з різнобарвними яйцями. Діти самі роблять гніздечка в таємних місцях і чекають великодніх подарунків від кролика. Спочатку великодні яйця несли лисиця, півень, лелека і навіть зозуля. Але заєць поступово витіснив усіх своїх "конкурентів" та став улюбленим символом Великодня в Європі та Америці.