АВТОР ФОТО,UNIAN
В ніч з 13 на 14 січня в Україні святкують Старий Новий рік. Розповідаємо, як з'явилася така традиція.
Чому Старий Новий рік?
До 1918 року Різдво на українських землях святкували раз на рік - 25 грудня, а Новий рік - 1 січня.
Але 1918 року Центральна Рада запровадила календарну реформу - замість юліанського календаря, за яким жила Російська імперія, ввели григоріанський, звичний для Європи.
Тобто 16 лютого "перетворилося" в Україні на 1 березня.
Наступні українські уряди - гетьмана Павла Скоропадського, голови Директорії Симона Петлюри - теж дотримувалися європейського літочислення. Це ж саме зробили й більшовики.
АВТОР ФОТО,ВВС
Однак Російська православна церква не визнала ані владу більшовиків, ані новий стиль літочислення, який вони запровадили в Росії.
Відтак більшість вірян, в тому числі в Україні, теж міряли час за старим стилем. Тому в народному уявленні - на відміну від офіційних дат - Різдво "переїхало" на 7 січня, а Новий рік припав на 13-те.
Так виникли два Різдва і два Нових роки.
Довгий час на початку 20 століття святкували й два нових роки, і два Різдва.
Святкування "старого" Нового року навіть набуло відтінку своєрідної політичної опозиції до більшовиків.
Історик Станіслав Цалик розповідає, що поки симпатики більшовиків святкували 1-го січня офіційний Новий рік - збиралися в клубах комуністів чи профспілкових установах, що в Палаці праці на Володимирській, 33 (нині там СБУ) - пересічні городяни постилися, готувалися до "істинного Різдва" 7 січня й очікували "справжній Новий рік" 13 січня.
У 20-ті більшовицька влада не карала за дотримання "старорежимного" календаря, але згодом це змінилося.
Новий рік за старим стилем оголосили святом непманів. І тоді почався лютий наступ на його святкування. Офіційне святкування Нового року і вихідний день був 1 січня.
Але традиції святкувати другий новий рік, який прозвали старий, збереглися і до 20-х років ХХІ століття.
Як святкують?
Вечір напередодні Старого нового року називається Щедрим або Маланчиним вечором.
У цей час співають щедрівки й готують щедру кутю.
День 14 січня називають днем святого Василя.
Одним з найвеселіших обрядів на Старий новий рік є щедрування з козою Маланкою та переодяганням у різні казкові персонажі.
АВТОР ФОТО,IRYNA PUSTYNNIKOVA
Тут тісно переплелись християнські та ще дохристиянські звичаї.
Цей давній новорічний обряд з перевдяганням у тварин та фольклорних персонажів найкраще зберігся на Буковині.
АВТОР ФОТО,ВВС
У деяких буковинських селах, зокрема у Сторожинецькому районі, свято Маланки стало чи не найголовнішою подією року.
АВТОР ФОТО,IRYNA PUSTYNNIKOVA
Місцеві мешканці довго та ретельно готують свої костюми та перетворюють свято на яскравий фестиваль.
За матеріалами BBC