Останніми днями в Україні побільшало повідомлень про вбивства та згвалтування неповнолітніх. Тож батькам слід якомога раніше почати розповідати дітям про елементарні правила безпеки. І малюки, і підлітки повинні знати, що таке інтимні межі і як поводитися з чужими дорослими.
Про це слід говорити уже з трьох років — коли дитина розумієте, що таке спідня білизна і що під нею. Мама чи інший дорослий, якому дитина довіряє, повинна показати дитині її статеві органи, обов'язково назвати їх своїми іменами (пеніс — у хлопчиків, вульва — у дівчаток) і пояснити: ніхто не може туди заглядати чи торкатись, крім дуже вузького кола осіб. Виняток — рідні дорослі (мама, тато, бабуся — коли миють дитину), вихователька в садочку, якщо допомагає малюку з туалетом, та лікар, що проводить огляд — виключно в присутності батьків. Чужі не мають права цього робити. Дитина має чітко це знати.
Чи можуть обіймати і цілувати дитину інші дорослі, окрім мами і тата?
Не можна змушувати маля обіймати чи цілувати когось, навіть коли це ваші бабця/тітка/сестра. Якщо дитина їх бачить рідко, фактично не знає, не вважає їх своїм "безпечним колом" — не варто. Адже зробите так раз-другий і вона вважатиме нормою, коли її обіймає чужий. Втім, якщо є якась людина (навіть якщо вона не рідна, до прикладу, ваша подруга) і ви показали дитині, що вона — з безпечного кола, ви їй довіряєте, відповідно, дитина теж може. І якщо малюк виявить бажання поцілувати чи обійняти цю тьотю — чому ні?
До слова, якщо у транспорті чи десь у черзі хтось пропонує вашій дитині сісти на коліна чи взяти її на рук — категорично ні! Адже тоді в маляти відкладеться установка: сідати на коліна до дорослих — нормально. Те ж саме і щодо спілкування з чужими на вулиці, які дуже хочуть щось сказати вашій дитині, чи пригостити чимось. Поясніть: це можна робити лише з вашого дозволу. Так само не раджу дозволяти дитині брати дарунок від чужих безпосередньо з рук іншої людини, краще візьміть ви та дайте. Дитина розумітиме: брати шоколадку з рук чужого мама не дозволяє.
Звичайно, не варто забороняти дитині спілкуватись із дорослими та вселяти у неї страх щодо всіх чужих, бо тоді може вирости і параноїк. Але погодьтеся: якщо до вашої дитини підійде незнайомець у супермаркеті з питанням "Як у тебе справи? Як звати маму? А де твій садочок?" — це, як мінімум, дивно. Важливо, щоб дитина розуміла, на які саме запитання не варто давати відповіді: про батьків, своє житло, садочок чи школу, так звані "персональні дані".
А що варто радити старшим дітям, які вже самі повертаються зі школи чи гуртків?
Вони повинні знати правило безпеки: дорослий не повинен просити допомоги у дитини. Якщо він її реально потребує, то нехай просить в іншого дорослого. Максимум, що може зробити дитина — це покликати старшого на допомогу іншому старшому. Але в жодному разі вона не повинна йти шукати з незнайомцем песика в кущах чи розблоковувати планшет дяді в нього вдома, бо він не вміє. Варто пояснити, що у критичній ситуації добре шукати "безпечних" людей — це люди у формі, тобто охоронці, поліцейські, медики.
Так само вона має знати, що таке безпечні заклади. Уявімо ситуацію: дитина поверталась зі школи і заблукала. В жодному разі їй не слід заходити у під'їзди будинків, краще — у супермаркети, магазини, аптеки.
Як ще можна подбати про безпеку дитини?
"Я би радила дати дитині якийсь засіб зв'язку, звісно, не найновіший і не найдорожчий телефон, але все ж.
Навчіть її кричати. Сучасні діти дуже рідко готові кликати на допомогу. Підіть до лісу та запропонуйте гру: хто кого перекричить. А тоді поясніть дитині: якщо ти відчуватимеш, що тобі страшно і є небезпека, щось тобі не подобається, кричи так голосно, як ти робила щойно.
Також можете придумати "кодове слово". Відтак мама чи хтось, кому це делеговано, забирає дитину з занять тільки тоді, коли називає "пароль".
