Плебанівка, село на Шаргородщині, є частиною багатої історичної спадщини, яка бере свій початок у найвіддаленіші часи. Розкопки археологів на цих землях відкрили докази давнього заселення, яке датується пізнім кам’яним віком, підтверджуючи присутність трипільської та черняхівської культур, а також сліди передскіфської епохи.
Через століття, землі Плебанівки були місцем зіткнення великих держав, від Галицько-Волинського князівства до Золотої Орди, а згодом стали частиною Великого князівства Литовського та Польського королівства. Ця змінність влади відзначилася на культурі та історії регіону.
Особлива сторінка історії села пов'язана з Вітовтом, великим князем литовським, який у 1383 році подарував ці землі Василю Карачевському для заснування поселення «Княжа Лука». Цей акт став основою для майбутнього розвитку Плебанівки, що відтоді пройшла довгий шлях розвитку.
1930-ті роки стали часом випробувань для Плебанівки, коли колективізація та репресії спричинили великі страждання. Незважаючи на голод та пригнічення, село зберегло свою ідентичність та культурні цінності.
Релігійне життя Плебанівки характеризується різноманітністю. Католицька громада, яка довгий час належала до парафії костелу святого Флоріана у Шаргороді, згодом отримала власний храм, освячений на честь святого брата Альберта Хмельовського. Православна спільнота, у свою чергу, зберегла історичну Свято-Покровську церкву, що стала символом віри та спадщини села.
Сучасна Плебанівка є втіленням своєї унікальної історії, яка об'єднує минуле з майбутнім. Це село, де кожен камінь і будинок розповідає власну історію, продовжуючи жити та розвиватися, зберігаючи при цьому глибоку повагу до своїх коренів і традицій. Спадщина Плебанівки продовжує надихати нові покоління, підкреслюючи неперервність і важливість збереження історичної пам'яті.