«Для розвитку громади нам потрібно піти шляхом інвестицій. Для цього громада має стати привабливою»,— Оксана Савран

Важливо розуміти, що для кожного міста наповнення бюджету є одним з пріоритетних завдань, але не менш важливим чинником є управління фінансами міста.

Які труднощі виникають при розподілі коштів та як їх розв’язують, розповість сайту 03244 начальник фінансового управління Дрогобицької міської ради Оксана Савран.

Упродовж 10 років у державі відбулась низка змін у політичній, законотворчій площинах. Як це впливало на роботу Відділу фінансового управління міста Дрогобича?

- За весь цей час була різна фінансова політика. До 2015 року бюджет міста був в більшій мірі дотаційний. Централізовано визначалось, який обсяг ресурсу потрібен місту і куди його скерувати. Це забезпечувало лише мінімальне функціонування бюджетних установ, але цього не вистачало повністю навіть на оплату праці освітянам та медикам, не кажучи уже про видатки на утримання та розвиток міста.

Реформа фінансової системи розширила повноваження органів місцевого самоврядування, надала повну бюджетну самостійність щодо наповнення своїх бюджетів та здійснення видаткових повноважень законодавчо. Однак, делеговані повноваження держава не забезпечувала фінансовим ресурсом. Звідси і  недосконала формула розподілу освітньої субвенції на оплату праці педагогам, законодавчо неврегульоване питання розрахунків за пролікованих хворих у медичних закладах.

Ми лікували хворих з навколишніх територій, але кошти з цих територій нам не компенсовували. Щорічно це призводило до значного дефіциту по заробітній платі, а ми, в свою чергу, змушені були скеровувати кошти міста на його погашення. Це спричиняло обмеження видатків на ремонт житлового фонду, покращення умов перебування хворих у лікарнях та дітей у школах і садочках, на ремонт доріг та тротуарів, благоустрій території тощо.

Залишивши сам на сам з цими проблемами, нас постійно зобов`язували закривати школи, садочки, лікарні. Задля виходу з цієї ситуації ми пішли іншим шляхом — шляхом реформ. Так, ми одні з перших в Україні та перші в області змінили статус медичних установ на комунальні некомерційні підприємства. Новим законом «Про освіту» передбачається необхідність фінансової автономізації шкіл протягом 5-ти років. Однак, ми, не вагаючись, виконали норму закону та надали самостійність всім нашим школам.

Чи можна говорити, що ці дві реформи стали позитивними для міста у плані фінансів?

- Незважаючи на песимістичні настрої в процесі прийняття змін, це дало позитивні результати.

Це нормально, коли гроші йдуть за пацієнтом. Наші медичні заклади змогли укласти  угоди з Національною службою здоров’я України на надання послуг, гарантованих державою.

Це забезпечило покриття видатків на лікування громадян і, в свою чергу, повну оплату праці медиків.

Реформа дала змогу кожному з нас обирати лікаря чи заклад, у якому ми хочемо лікуватись. Таким чином бюджет отримав змогу скерувати свій фінансовий ресурс на проведення ремонтних робіт та забезпечення необхідним обладнанням заклади охорони здоров’я.

Медична реформа ще в процесі завершення. А як щодо освіти? Дрогобич став пілотним проектом, де відбулась реорганізація шкільної освіти?

- Що стосується освіти,— надана автономність школам збільшила рівень відповідальності кожного директора закладу щодо ефективності використання коштів і це, в свою чергу, призвело до відсутності заборгованості в оплаті праці педагогів.

Як наслідок, це дало можливість скерувати більший фінансовий ресурс на поточний та капітальний ремонт та придбання нового обладнання (в тому числі і шляхом співфінансування) закладів освіти.

Реформа медицини і освіти внесла певні корективи щодо фінансової політики міста. Куди зараз направлені кошти міського бюджету?

- Ці реформи дали нам змогу наші фінанси витратити не на споживання, а на розвиток, що є, на мою думку, дуже позитивним чинником.

Наблизити відповідність фінансового ресурсу реальним потребам міста. Так, бюджет розвитку міста в цілому зріс у 2,8 рази з періоду проведення змін, поточний ремонт доріг зріс у 7 разів, інвестиції збільшились в кілька разів завдяки можливості їх співфінансування (мікропроекти, капремонт доріг, проекти в галузі освіти, охорони здоров’я)

Якщо говорити про децентралізацію, як ви зі своїм досвідом можете оцінити майбутні загрози і плюси цього процесу?

- Це велике навантаження. Місто Дрогобич буде об’єднане з частиною району, а це — 19 сільських рад, 32 села. Тут варто піти шляхом залучення інвестицій, активності громади. Ми навчились ефективно працювати у цьому напрямку і маємо позитивний досвід. Адже у нас найбільша кількість проєктів в області, які ми виграємо. Якщо у 2016 році мікропроєкти в нас складали 120 тисяч, то в цьому році — це 8 млн. гривень.

Варто розуміти, що колись основними наповнювачами бюджету міста була промисловість, а на сьогодні — це бюджетні установи. Відповідно, потрібно шукати нові шляхи, а це покращення привабливості громади для інвесторів.

Потрібно врахувати, що село і місто мають різні проблеми і різні потреби. Є села, де відсутнє вуличне освітлення, відсутній належний стан доріг. Окремою темою є питання стану закладів культури. Ті ж самі народні доми, бібліотеки потребують великих капіталовкладень. А це, в свою чергу, говорить про дозвілля молоді.

У селах нема дитячих та спортивних майданчиків і це також буде додатковим навантаженням на бюджет. Але ж все це потрібно буде робити. Говорити можна багато, але ключовим є те, що бюджетні кошти потрібно використовувати пропорційно та продовжувати використовувати досвід написання мікропроєктів. Залучення додаткових джерел фінансування тої чи іншої ланки, того чи іншого проєкту стане полегшенням для бюджету, але найважливішим є те, що проєкт буде спрямований на розвиток громади.

Розмовляла Юлія Бецко

Фото Іра Мутка