Сьогодні в Україні вшановують роковини Голодомору

Традиційно щороку в четверту суботу листопада українці вшановують пам’ять безневинних жертв однієї з найбільших трагедій в історії українського народу - Голодомору 1932-1933 років.

Протягом 1932–1933 років на території УРСР померли понад 7 млн людей, ще 3 млн українців загинули поза її межами — на Кубані, Північному Кавказі, Нижньому Поволжі та Казахстані.

За допомогою штучного голоду більшовики намагалися придушити спротив українців. Селяни не бажали віддавати своє майно та землю колгоспам. 1930 року відбулося 1716 селянських виступів.

7 серпня 1932-го за ініціативою Йосипа Сталіна прийняли постанову про "розкрадання колгоспного майна". У народі вона отримала назву "Закон про п'ять колосків". Людей могли розстріляти чи позбавити волі на термін від 10 років за приховування їжі, яку вони самі виростили.

Наприкінці жовтня 1932 року до України прибула надзвичайна хлібозаготівельна комісія на чолі з головою РНК СРСР В'ячеславом Молотовим. Вона почала вилучати продовольство й худобу в господарствах, що не впоралися з нереальними планами хлібоздачі. Для покарання на "чорну дошку" заносили райони, сільради, села й і колгоспи. Це означало, що територія повністю ізолювали, вилучали все продовольство, забороняли ввозити будь-які товари.

Конфісковане збіжжя продавали за кордон. Кошти направляли на промислове будівництво.

22 січня 1933 року директива за підписом Сталіна заборонила виїзд селянам з території УРСР і Кубані в інші місцевості Союзу. Дороги блокували підрозділи спецслужб. Пізніше заблокували дороги до міст, щоб не пустити голодних селян.

Взимку й навесні 1933 року в Україні стрімко зросла смертність від голоду. Навесні 1933 року у селян повністю вичерпались запаси. Голодні люди були змушені їсти лободу, кору дерев, котів та собак.

Факти масової смертності від голоду у Москві заперечували тавідмовлялися від допомоги з інших країн.

Цей злочин радянської влади вважається одним із найбільш жорстоких та масштабних злочинів проти людяності ХХ сторіччя.

Протягом десятиліть пам’ять про національну трагедію українців знищувалась, а самі факти про Голодомор - заперечували. Але завдяки спільним зусиллям урядів незалежної України, науковців, українських громад за кордоном і дипломатів боротьба за визнання Голодомору геноцидом стала одним із пріоритетів у зовнішній політиці та почала приносити результати: офіційне визнання на рівні іноземних урядів, парламентів та міжнародних організацій. Належне вшанування пам’яті жертв та всебічне вивчення злочину радянського режиму - спільний моральний обов’язок і дієвий спосіб запобігти повторенню подібних трагедій в майбутньому. 

Напередодні 87-роковин Голодомору Інститут національної пам'яті розробив відеоролик у межах інформаційної кампанії про вшанування жертв голодного терору та збереження пам'яті про трагічну історію.

Сьогодні усіх свідомих українців закликають,починаючи з 16.00 год. вечора,запалити свічки пам’яті на своїх вікнах у знак скорботи за невинно убієнними жертвами голодного терору.