Сьогодні найскорботніший день тижня перед світлим Христовим Воскресінням – Страсна п’ятниця

Сьогодні у християн східного обряду найскорботніший день тижня перед світлим Христовим Воскресінням – Страсна п’ятниця.

Інша назва цього дня – Велика, або Свята п’ятниця і його присвячують спогадам про страждання, смерть Ісуса на хресті, зняття Його і поховання.

Саме у п’ятницю, напередодні єврейського Песаха, розіп’яли Ісуса. У стародавні часи розіп’яття на дерев’яному хресті було однією з найганебніших смертей – так страчували переважно розбійників, убивць, рабів, що мали сміливість повставати проти рабовласників.

Смерть ця була не тільки надзвичайно ганебна, але й фізично нестерпна – до «гуманної» страти на електричному стільці людство ще не дійшло. Приречені помирали довго і в страшних муках. Ісуса з Назарета, проповідника нової релігії – релігії ненасильства, всепрощення і любові, засудили саме до такої страти. І сталося це за наполяганням мешканців Єрусалима, тих самих, хто ще тиждень тому радо вітали Ісуса, вбачаючи в Ньому свого рятівника від римських завойовників.

За тиждень перебування в столиці Іудеї Христос пережив чимало: тріумфальний в’їзд до міста, таємну вечерю з 12-ма відданими учнями, один із яких – Іуда Іскаріот, зрештою, зрадив Його за 30 срібняків. Потім – самотня молитва до кривавого поту в Гефсиманії, арешт, знущання, суд, вирок про страту (натовп подарував життя розбійнику і вбивці Варавві) і смерть на хресті.

Після того як Ісус помер, до Пілата прийшов один із таємних послідовників Христа, Йосип Ариматейський і попросив дозвіл про зняття тіла Вчителя для погребіння. Він закутав покійного в білий шмат матерії й поховав у печері.

У Велику п’ятницю Церква не здійснює літургії, натомість читаються Євангелія про страждання Спасителя (12 Євангелій, або «Страсті»), а по обіді відправляється вечірня з чином виносу і поховання плащаниці – плата великого розміру із зображенням відбитка Ісуса Христа (така плащаниця існує в кожній церкві).

Страсна п’ятниця – час суворого посту. До виносу з вівтаря плащаниці нічого не їдять, після того вживають лише хліб і воду. Про веселощі і розваги навіть і не йдеться – цього скорботного для християн дня не бажано навіть голосно розмовляти чи сміятися.

За матеріалом Четвертої студії