Олена СТАРУХ: «Бути мамою – це Благословення Господнє»

У другу неділю травня українці відзначають День матері. Цього дня діти вітають своїх мам, дякуючи їм за турботу, любов і терпіння, присвячують пісні та вірші, родини збираються за святковим столом.

З цієї нагоди журналісти сайту «03244.com.ua» завітали у гості до багатодітної сім’ї Старух, яка мешкає на Дрогобиччині, щоб поспілкуватися з мамою Оленою про те, як проходять її будні й свята, і чи легко в наш час виховувати чотирьох дітей.

- Пані Олено, розпочнемо зі знайомства. Розкажіть, будь ласка, коротко про себе: де народилися, навчалися, живете, працюєте…

- Народилася, виросла, здобула освіту у рідному Дрогобичі, працюю педагогом у Палаці дитячої та юнацької творчості. Віднедавна з сім’єю мешкаємо у селі Унятичі.

- Кажуть, що головне багатство кожної мами – її діти. Тож познайомте нас зі своїми скарбами!

- Так, про головне багатство – це правда! У нашій сім’ї четверо дітей: двоє синів і двоє донечок-двійняток. Старшому Владиславу – дев’ять років, молодшому Устиму скоро виповниться сім. А двійнятка-дівчатка Златочка і Боженка нещодавно відсвяткували перший рочок.

- Чи мріяли Ви у дитинстві про велику сім’ю?

- Так, мені це завжди імпонувало. Я за родинність, дружність і взаємопідтримку. Хоча, якщо би мені колись хтось сказав, що матиму чотирьох дітей, то не повірила б! Усе приходить із часом.

- Коли дізналися, що матимете двійню, якою була Ваша реакція?

- Зізнаюся чесно: я була надзвичайно рада! З дитинства мріяла мати двійню, та й наші хлопці хотіли ще двох діток у нашу сім’ю. І яким би неймовірним це не здавалося, Бог почув і дав нам ще двох малят!

- Очевидно, підтримкою та опорою для Вас є коханий чоловік. Розкажіть про нього.

- Безперечно, чоловік Вадим для мене є надійним плечем, опорою, коханою людиною, другом, із яким ми вміємо просто бути собою. Разом радіємо, підтримуємо один одного у скрутних моментах. Вважаю, що він є гарним прикладом для наслідування нашим синам.

- Чи важко у наш складний час бути багатодітною мамою?

- Скажу винятково за себе: ні! Клопотів, звісно, чимало. Але якщо в сім’ї все налагоджено, організовано і йде за планом, то проблем нема. Я за організованість. У нашій сім’ї все чітко. Кожен має свої обов’язки, які тісно переплітаються між собою. Напевно, все це і створює відчуття гармонії.

- Хто допомагає Вам у догляді за дітьми?

- Ми з чоловіком чудово даємо собі раду з дітьми. Няні чи помічниці не маємо – тільки він та я. Синочки також із радістю допомагають мені з дівчатками, бо дуже їх люблять. І що найголовніше - мало не щодня дякують мені за те, що народила їм таких чудових малят.

- На скільки помічна професія педагога у вихованні власних дітей? Чи встигаєте допомагати синам у навчанні?

- Думаю, що навпаки, сини допомагають мені розкрити в собі педагога! Професію свою обожнюю. Тому, перебуваючи у декретній відпустці, продовжую працювати – даю уроки іноземної мови он-лайн. Не полишаю, не відкладаю свою улюблену справу у далеку скриню, доки підростуть діти, бо це частина мене! Ну і синам, звісно, допомагаю. Знову ж таки, і тут секрет успіху полягає в дотриманні розпорядку дня і розумному плануванні справ.

- Як розподілені обов’язки у сім’ї?

- Стараємося робити усе разом. Сини допомагають Вадимові по господарству, намагаються розділити з татом чоловічу роботу. Про підтримання порядку у будинку хлопці також дбають, ще й на кухні мені допомагають. Тож мушу похвалити їх! Самостійні в нас сини!

Коли вчимо уроки, за дівчатками дивиться Вадим. Згодом, коли вже я з донечками, чоловік іде до хлопців, щоб погратися з ними чи просто приділити увагу.

- Зараз Ви «працюєте» мамою, а це робота у три зміни і без вихідних. Чи знаходите час для відпочинку і як відпочиваєте?

- Бути мамою – це не тільки «робота», а й моє покликання! Це те, від чого я радію, що дає мені сили бути красивою, успішною і щасливою.

У нашій сім’ї все диференційовано. Є час для навчання, час для діток, час для праці, час для нас... Відпочиваємо разом, діти завжди і всюди з нами. Так усі звикли, нам так добре і весело. Сім’я Старух легка на підйом, завжди готова до спонтанних вчинків, до чогось нового. Діти для нас не важка ноша, а радість. Вони наш космос і наші друзі водночас.

Відпочивати намагаємося креативно. Усі дуже любимо природу і знаходимо час, щоб якось змінити обстановку буденності. А якщо вирішуємо бути вдома, то влаштовуємо тематичні дні, проводимо квести, ігри…

- Переглядаючи Вашу сторінку у соцмережах, одразу помітно, що у Вас розкрилися нові творчі здібності – любов до художньої фотографії. Це малята так надихають?

- Думаю, так. Це захоплення відкрила у собі після народження дівчаток. З’явилися нові плани для звершення. Самі створюємо фотозони, багато фотографуємо. А нещодавно навіть розробили власну сімейну емблему.

- Про що мріє сім’я Старух?

- Ми завжди мріяли про донечку, а тепер маємо аж дві! Тож зараз у нас є все для щастя і гармонії. Але мрії у людини мають бути завжди, щоб людина розвивалася, прагнучи їх здійснити.

- Продовжте фразу: «Бути мамою для мене – це…»

- Це Благословення Господнє! Це дар, за який щоденно дякую. Це можливість для самозвершення, реалізація себе у новій, дуже важливій місії, це приклад для наслідування нашими дітьми.

- І на завершення, пані Олено, що б Ви побажали матусям з нагоди їхнього свята?

- Найперше хочу привітати свою матусю і подякувати їй за все, що маю і ким є.

Усім, кого звуть мамою, хочу побажати здоров’я, лагідності і безмежної любові. Нехай ваша любов, немов теплою ковдрою, огортає ваших найдорожчих та найрідніших! Не бійтеся наступного материнства, приймайте його з вдячністю, як це зробила я.

Розмовляв Ярослав Грицик