Старий новий рік. Як і чому його святкують в Україні

Щедрий вечір

АВТОР ФОТО,UNIAN

В ніч з 13 на 14 січня в Україні святкують Старий Новий рік. Розповідаємо, як з'явилася така традиція.

Чому Старий Новий рік?

До 1918 року Різдво на українських землях святкували раз на рік - 25 грудня, а Новий рік - 1 січня.

Але 1918 року Центральна Рада запровадила календарну реформу - замість юліанського календаря, за яким жила Російська імперія, ввели григоріанський, звичний для Європи.

Тобто 16 лютого "перетворилося" в Україні на 1 березня.

Наступні українські уряди - гетьмана Павла Скоропадського, голови Директорії Симона Петлюри - теж дотримувалися європейського літочислення. Це ж саме зробили й більшовики.

Маланка

АВТОР ФОТО,ВВС

Однак Російська православна церква не визнала ані владу більшовиків, ані новий стиль літочислення, який вони запровадили в Росії.

Відтак більшість вірян, в тому числі в Україні, теж міряли час за старим стилем. Тому в народному уявленні - на відміну від офіційних дат - Різдво "переїхало" на 7 січня, а Новий рік припав на 13-те.

Так виникли два Різдва і два Нових роки.

Довгий час на початку 20 століття святкували й два нових роки, і два Різдва.

Святкування "старого" Нового року навіть набуло відтінку своєрідної політичної опозиції до більшовиків.

Історик Станіслав Цалик розповідає, що поки симпатики більшовиків святкували 1-го січня офіційний Новий рік - збиралися в клубах комуністів чи профспілкових установах, що в Палаці праці на Володимирській, 33 (нині там СБУ) - пересічні городяни постилися, готувалися до "істинного Різдва" 7 січня й очікували "справжній Новий рік" 13 січня.

У 20-ті більшовицька влада не карала за дотримання "старорежимного" календаря, але згодом це змінилося.

Новий рік за старим стилем оголосили святом непманів. І тоді почався лютий наступ на його святкування. Офіційне святкування Нового року і вихідний день був 1 січня.

Але традиції святкувати другий новий рік, який прозвали старий, збереглися і до 20-х років ХХІ століття.

Як святкують?

Вечір напередодні Старого нового року називається Щедрим або Маланчиним вечором.

У цей час співають щедрівки й готують щедру кутю.

День 14 січня називають днем святого Василя.

Одним з найвеселіших обрядів на Старий новий рік є щедрування з козою Маланкою та переодяганням у різні казкові персонажі.

Маланка

АВТОР ФОТО,IRYNA PUSTYNNIKOVA

Тут тісно переплелись християнські та ще дохристиянські звичаї.

Цей давній новорічний обряд з перевдяганням у тварин та фольклорних персонажів найкраще зберігся на Буковині.

Маланка

АВТОР ФОТО,ВВС

У деяких буковинських селах, зокрема у Сторожинецькому районі, свято Маланки стало чи не найголовнішою подією року.

Маланка

АВТОР ФОТО,IRYNA PUSTYNNIKOVA

Місцеві мешканці довго та ретельно готують свої костюми та перетворюють свято на яскравий фестиваль.

За матеріалами BBC